МЕТАДОН мёд Боровичи

Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати. Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані. Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі. І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання. Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій. Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини. Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці. Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу. І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами. Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним. Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості. Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Закладки	Ширяла	Шприці	Гидропоника	Сайт
1	2	3	4	5
6	7	8	9	10

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.

Аристократический салон

Чуваки, я тут решил с вами поделиться атасными приключениями, которые мне удалось пережить недавно. История началась с того, что я попал в забойный закладочный магазинчик, чтобы купить себе лейм. Мамка дала мне кеш, береги, говорит. Но я был не просто таким леймовирусом, я жаждал чего-то мощного, чего-то, что бы ваще распиздело мою жизнь. И вот, когда я спотыкаюсь на своих шпильках и попадаю в эту хуйню магазинчик, в моей голове уже все ширятся и сносят крышу.

Витрина была заполнена кучей ширяющих штук. Короче говоря, это был настоящий наркопарадиз, а я стоял в недоумении, выбирая пыху. Мой глаз вдруг зацепил бензолка кодеин, словно он был стеклянной шалой, светившейся на пистятой циферке. Я быстренько тяну деньги из кармана и уже готов тыкнуть продавцу, но вступил в игру кидала. Он начал мне сувать сорт гашиша под названием "ice-o-lator", хоть я вообще хотел закладку.

Я был разозлен до предела, но мне не хотелось слезать с этой волны. Я не хотел сдавать поле, и плевать, что это была пустыня, я решил взять этот сорт вместо закладки. Ну да ладно, мошенничек, думаю я, давай пройдем на твой танцпол. Пустынное безумие

Сколько я проторчал времени, помнить не хочу. Я был заперт вместе с моей новой игрушкой в мире красивых и плохих снов. Мой организм был взволнован, словно я серфил на сильнейшем волне нереальных ощущений. Пустыня стала моим отражением, а я ее бешеным сироткой. Я путешествовал по огромным песчаным холмам, будто скользил по волнам океана.

Огромные фигуры песчаных гор возникали передо мной, кажется, я попал в другую реальность, где время не тик-такало, а волнами обрушивалось на меня. Видимость прогрессивно ухудшалась, цвета сливались воедино, а я ощущал себя последним героем запрещенного фильма.

Меня пробудила лишь острая боль. Я протянул руку, чтобы ощутить реальность, и понял, что на моей руке оставался лишь след от игры с этой сумасшедшей игрушкой. Одурманенный головушкой, я ринулся к граду, где смог бы найти помощь и объяснить свое пребывание в этом безумии. Последствия и общение с психологами

Лежу я в больнице, слушаю психологов, как они пытаются меня развести на части. Они говорят, что это было тяжелое отравление, что я ел что-то плохое, возможно ядовитое. Я просто хихикаю в свою бороду, понимая, что они не улавливают фишку моего состояния. Конечно, мало кто поверит в мою историю. Но люди вокруг не знают, что это был настоящий экстаз.

Я сбежал из больницы, хватаю свою куртку, накидываю ее на плечи и выхожу на улицу, где меня ждет все тот же кидала из магазинчика. Он спрашивает, что со мной случилось, я улыбаюсь и говорю, что это был самый лучший трип в моей жизни, и я рад, что попробовал.

Вот так я купил метадон и занимался серфингом в пустыне. Хотелось историю сделать длиннее, чтобы мозги взорвать, но пока достаточно. Всем позитива, ребят!